Підприємці (ФОП) в Україні зобов’язані продати 100% валюти зі свого рахунку за низьким курсом

Обов’язок продавати валюту державі зі свого підприємницького рахунку це взагалі вважається в деяких розвинених країнах обмеженням економічної свободи. В Україні це є нормою, адже суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані продати не за комерційним курсом 50% надходжень на їх розрахунковий рахунок валютних коштів. Однак, як показує практика, ті надходження, що залишилися вони також зобов’язані продати державі, так як у них немає можливості ними скористатися в межах країни.

У 2014 році НБУ затвердив норму продажу валютної виручки до 100%, а потім поступово знизив її до 50% до 2018 року. Зниження проходило в рамках декларованої програми валютної лібералізації і в кілька етапів. І якщо для великого бізнесу така лібералізація пішла на користь, то в сфері малого бізнесу, а тут мова в основному йде про IT- сферу, 100% продажу валюти залишилося на рівні норм 2014 року. Фактично, IT галузь малого бізнесу в Україні, держава оббирає додатково ще на 60-100 мільйонів гривень на рік.

З валютного банківського рахунку підприємець зобов’язаний продати 50% валюти, що надійшла державі. Перевести в готівку другу половину валютних коштів безпосередньо з рахунку ФОП не можна, для цього потрібно спочатку перевести їх на свій звичайний банківський валютний рахунок. Однак у вересні 2016 року НБУ випустив роз’яснювальний лист, відповідно до якого підприємці втратили можливість переводити валюту з рахунку ФОП на особистий рахунок.

Роз’яснювальний лист НБУ є слабкою правовою базою, тому його підкріпили інструкцією НБУ №492 в жовтні 2017 року, куди внесли додаткові зміни, якими заборонили зарахування на особистий рахунок фізичної особи коштів з рахунку ФОП. В результаті, підприємці зобов’язані продавати 100% валюти державі за низьким курсом. А самі підприємці не мають можливості отримати на руки зароблену ними валюту.

Якщо говорити про інструкції №492 і роз’яснювальний лист НБУ, то вони суперечать статті 41 Конституції, яка гарантує кожному право користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також статті 22, яка забороняє звуження прав. Фактично держава затвердила ще один додатковий грошовий збір для ФОП, адже продай підприємці зароблену валюту за комерційним курсом, вони отримали б більшу суму на руки. Замість цього різницю забирає собі держава, і це крім податків і відрахувань, які роблять ФОП державі щомісяця.

В середньому кожен IТ-фахівець щорічно втрачає від 3000 до 3300 гривень на такому продажу валюти, а в перерахунку від загального числа таких ФОП (20-30 тисяч по країні) сума виходить значною від 60 до 100 мільйонів гривень для всієї галузі в країні.

У певні періоди економічних проблем в країні такий захід може включити держава, в статті 25 Закону про НБУ зазначено, що Нацбанк може включити таку міру на шість місяців. Однак якщо є можливість просто так отримати валюту по маленькому курсу, то шість місяців перетворюються в наступні шість місяців і до безкінечності. Немає правового документа, який припиняє ці вкорінені «тимчасові» заходи, що стали регулярними поборами ФОП.

Залишається надія, що НБУ випустить інструкцію і роз’яснювальний лист, що дозволяє 50% валютних коштів з рахунку підприємця безперешкодно переводити на свій звичайний валютний банківський рахунок.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *