Мораторій на виселення кредитних боржників

Система кредитування в банківському секторі, яка справно працює, є запорукою успішного існування не тільки самої банківської системи, а й позитивно позначається на економіці країни. Однак в Україні цей процес фактично зайшов у глухий кут. Справа в тому, що наша країна є одним з рекордсменів за часткою необслуговуваних кредитів. В основній своїй масі такі позики є корпоративними боргами і іпотечним кредитуванням.

Ще в 2018 році з часткою таких проблемних кредитів в 60%, Україна була взагалі на першому місці в світі. Однак 2019 рік мало чим допоміг, помістивши країну на друге місце по антирекорду, поступившись тільки Сан-Марино. У грошовому еквіваленті це майже 600 мільярдів гривень невиплачених позик. Борги фізичних осіб тут складають близько 70 мільярдів, де провідну роль займають іпотечні договори валютних позик. У цих умовах банкам важко сформувати здорову систему кредитування.

Скасування мораторію на виселення, чи відбудеться ця подія

Одним з двигунів для розвитку системи банківського кредитування є скасування мораторію на виселення боржників за кредитами. І зараз вирішується питання, чи вступить в силу Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті». Так ось, дія цього мораторію закінчується 21 жовтня, поточного 2020 року.

З одного боку, це перезавантажить банківську систему і допоможе вирішити старі проблеми з боржниками за кредитами. З іншого боку, фізособи, які опинилися в такій ситуації, потраплять під безпосереднє законне виселення, у разі нездатності здійснювати виплати по іпотеці. Хоча проблему можна частково вирішити реструктуризацією боргів або мировою угодою між власником прав вимоги і боржником. Але до цього може і не дійти.

Справа в тому, що до Верховної Ради був поданий законопроект, який вже прийняли в другому читанні і подали на підпис Президенту. Йдеться про законопроект №3640, в якому пропонується продовжити дію мораторію до кінця 2021 року. Хоча міністр юстиції Денис Малюська не так давно направив лист Президенту з проханням накласти вето на даний законопроект, прийнятий Урядом. Залишається дочекатися, як остаточно повернеться ситуація. На поточний момент законопроект не затверджений остаточно.

Кому допоможе продовження мораторію?

Ситуація зі старими проблемними іпотечними кредитами, виданими громадянам у валюті і під заставу житлової нерухомості буде тільки погіршуватися. У гривневому еквіваленті сума боргу буде тільки зростати через девальвацію національної валюти, в той час як вартість нерухомості істотно впала. Якщо боржники будуть погашати заборгованість, то їм доведеться заплатити кілька вартостей своєї квартири. Таких грошей багато хто не зможе заробити і за 20-30 років.

Якщо продовжити мораторій, то переважна більшість боржників це нічим не допоможе, крім затягування часу. При цьому не вирішення цієї проблеми гальмує систему банківського кредитування і розвиток економіки в цілому.

На офіційній сторінці НБУ в Facebook можна ось що прочитати з цього приводу: «Замість того, щоб скасувати мораторій, зараз нам пропонують його продовжити до 2022 року. Це означає, що проблемні борги валютних позичальників так і не будуть врегульовані. А це 44 тисячі договорів на загальну суму 29 млрд гривень. Що це означає? Це означає, що банки не будуть зацікавлені видавати нові іпотечні кредити. Сьогодні в своєму зверненні банківські та бізнес-асоціації вказали, що продовження мораторію унеможливить запуск доступної іпотеки для населення під 10% річних. Ми регулярно запитуємо у банків: «Чому ви не кредитуєте іпотеку?» Знаєте, що вони нам відповідають? Основна відповідь - це мораторій на стягнення майна за валютними кредитами. Тобто, шановні громадяни і клієнти банків. Якщо цей закон все ж таки приймуть, то не дивуйтеся, що банки вам будуть відмовляти у видачі іпотечного кредиту».

Багато експертів дотримуються такої ж думки. Важливо було б зайнятися проблемою старих іпотечних боргів, а не заморожувати ситуацію ще на майже півтора року. Від держави потрібно вироблення дієвого механізму. Адже багато прав вимоги за кредитами фізосіб з аукціонів Прозорро йшли за 5% від їх вартості. Ця суперзнижка пішла конкретним особам, але її на собі не відчули прості громадяни - власники зобов'язань по кредитах, хоча держава вже мало що отримала від такого продажу.

ВІДПРАВИТИ ЗАЯВКУ НА УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ
Ми з Вами зв’яжемось, щодо деталей проведення семінару
ІНШІ CЕМІНАРИ

У ВАС Є ПИТАННЯ?

Напишіть нам
Обов’язкове поле введення