Реєстрація права власності на нерухомість — це ключовий етап, від якого напряму залежить юридична безпека власника. Саме внесення даних до Державного реєстру речових прав підтверджує, що об’єкт належить конкретній особі. Без цього запису будь-які дії з майном — продаж, дарування, спадкування чи іпотека — стають неможливими.
Тому важливо заздалегідь розуміти порядок реєстрації та звертати увагу на нюанси, які можуть вплинути на результат.
Хто займається реєстрацією права власності
В Україні оформлення прав на нерухомість здійснюють:
• державні реєстратори;
• нотаріуси;
• Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Усі вони працюють з єдиною державною системою, яка містить інформацію про об’єкти нерухомості та їхніх власників. Саме дані з цього реєстру мають юридичну силу.
Які документи потрібні для реєстрації
Для внесення права власності до реєстру необхідно підготувати стандартний пакет документів. Зазвичай він включає:
• документ, що підтверджує набуття права (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про спадщину тощо);
• паспорт та ідентифікаційний код заявника;
• квитанцію про сплату адміністративного збору.
Для новобудов додатково подається технічний паспорт. В окремих випадках можуть знадобитися документи з інвентаризації або підтвердження законності будівництва.
Як проходить процедура реєстрації
Процес реєстрації складається з кількох етапів:
1. Подання документів до нотаріуса, ЦНАПу або державного реєстратора.
2. Перевірка поданої інформації та документів.
3. Внесення відомостей до Державного реєстру речових прав.
4. Отримання витягу з реєстру, який підтверджує право власності.
Зазвичай процедура триває до п’яти робочих днів. За прискорену реєстрацію строк може бути скорочений за додаткову оплату.
Яка інформація зберігається в реєстрі
Державний реєстр містить повні відомості про об’єкт та власника, зокрема:
• персональні дані власника;
• тип нерухомості;
• площу та адресу;
• кадастровий номер.
Окрему увагу варто звернути на інформацію про обтяження — арешти, іпотеку, заборону відчуження. Також у реєстрі фіксується історія переходу прав, що дозволяє перевірити юридичну «чистоту» об’єкта.
Типові помилки під час реєстрації
Найчастіше проблеми виникають через:
• неточності у правовстановлюючих документах;
• розбіжності в адресі або площі об’єкта;
• подання неповного пакета документів;
• наявні, але не зняті обтяження;
• помилки у персональних даних заявника;
• звернення до суб’єкта, який не має повноважень на реєстрацію.
Щоб уникнути ускладнень, варто ще до подачі перевірити всі документи та уважно звірити інформацію, яка буде внесена до реєстру. Це значно знижує ризики та забезпечує безпечне користування нерухомістю в майбутньому.
