Для більшості українців квартира — не просто дах над головою, а символ стабільності та впевненості в завтрашньому дні. Саме тому питання про те, чи можуть забрати житло за борги, викликає занепокоєння. Закон дійсно дозволяє примусове стягнення майна, але лише в чітко визначених законом випадках.
Коли борги можуть призвести до конфіскації житла
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», арешт і продаж майна можливі, якщо особа тривалий час не сплачує кредити, податки чи комунальні послуги. У таких випадках державний або приватний виконавець має право накласти арешт на рухоме й нерухоме майно, зокрема й на квартиру.
Водночас існує важливе обмеження — єдине житло не можуть забрати, якщо сума боргу менша за 20 мінімальних заробітних плат. У 2025 році це понад 160 тисяч гривень. Якщо ж борг перевищує цей поріг або в особи кілька кредиторів, ризик втрати квартири стає реальним.
Як відбувається процес стягнення
Після рішення суду виконавча служба описує майно, оцінює його ринкову вартість і виставляє на торги через електронну систему (наприклад, Prozorro.Продажі). Виручені кошти спрямовуються на погашення боргів перед банками, державою або приватними кредиторами.
Забрати житло за одну ніч неможливо — процедура триває від кількох тижнів до кількох місяців. Власник обов’язково отримує повідомлення, і лише після завершення всіх юридичних етапів квартира може бути реалізована.
Спроби обійти закон: чому це не працює
Багато боржників намагаються уникнути стягнення, переоформлюючи житло на родичів через фіктивні договори дарування чи продажу. Але суди легко визнають такі угоди недійсними, якщо доведено, що вони укладені з метою приховати майно від виконавців. У підсумку квартира все одно повертається до власності боржника й продається для погашення заборгованості.
Як захистити житло: поради юристів
Фахівці радять діяти на випередження — не чекати рішень суду, а домовлятися з кредиторами заздалегідь. Найефективніші кроки:
звернутися до банку з проханням переглянути графік платежів;
домовитися про часткове списання штрафів і пені;
скористатися державною програмою реструктуризації боргів;
не ігнорувати судові повістки й своєчасно реагувати на них.
Найгірший варіант — пасивність. Саме через бездіяльність суми боргів збільшуються, а виконавча служба отримує всі підстави для арешту майна. У таких випадках навіть єдине житло може втратити статус недоторканного.