Усі українські медіа та активні користувачі інтернет-торгівлі зараз обговорюють резонансні законодавчі зміни. Через імплементацію європейських стандартів прозорості та виконання міжнародних зобов'язань в Україні було ухвалено законопроєкт 15111-д, який у народі миттєво охрестили як «податок на OLX».

Цей документ змінює правила гри для всіх, хто заробляє в інтернеті, продає товари на дошках оголошень, здає житло в оренду або надає послуги через цифрові сервіси.

Давайте детально розберемося, що передбачає новий закон про оподаткування, кого він реально торкнеться і чи доведеться звичайним людям платити зайві кошти за продаж старих речей.

Що передбачає закон про оподаткування цифрових платформ?

Головна суть нововведень полягає в тому, що Україна приєднується до міжнародної системи обміну податковою інформацією (аналогу європейських правил DAC7). Простими словами, оподаткування цифрових платформ тепер зобов'язує самі інтернет-сервіси (маркетплейси, дошки оголошень, платформи для пошуку майстрів) передавати дані про доходи своїх найактивніших продавців до державних органів.

Під дію закону підпадає чимало відомих сервісів, де громадяни здійснюють комерційну діяльність, продають товари (напр. OLX, Shafa тощо) чи надають послуги (напр. Kabanchik, Freelancehunt тощо). Мета закону — вивести з тіні масовий нелегальний продаж і змусити платформи допомагати у зборі податкової статистики.

Кого стосується закон 15111-д і чи треба платити податок за свої старі речі?

Головне побоювання українців зводиться до питання: чи доведеться платити податки, якщо просто «розхламіщуєш» гардероб і продаєш старий телефон чи дитячий візок на дошці оголошень?

Законодавці передбачили захисні ліміти для звичайних громадян:

1. Ліміт на доходи. Якщо ви продаєте власні вживані речі від випадку до випадку, і сума таких операцій через платформи не перевищує встановлений ліміт (у межах 2000 євро на рік), такий дохід не підпадає під новий податок. Звичайні приватні продажі «для себе» залишаються в безпеці.
2. Ліміт за кількістю успішних продажів/виконаних замовлень. Окрім фінансового порогу, діє обмеження на кількість угод — не більше 30 операцій (продажів) протягом одного календарного року.

Тобто, якщо ви здійснили 30 або менше продажів і сумарно вклалися у ліміт до 2000 євро, маркетплейс не передаватиме дані про ваші доходи до податкової, і жодних податків платити не потрібно. Ці умови слугують підтвердженням несистематичності ваших дій.

Хто ж потрапляє під удар?

Правила спрямовані на тих, хто використовує маркетплейси для регулярного системного бізнесу, продає нові товари партіями або надає професійні послуги, але працює повністю «в тіні» без реєстрації підприємницької діяльності.

Нюанси, які приносить новий закон про оподаткування

Ухвалена редакція документа визначає чіткі обов'язки для учасників ринку електронної комерції:

1. Платформи стають податковими агентами. Оператори сайтів та мобільних додатків зобов'язані збирати та передавати інформацію про продавців, які перевищують річні ліміти кількості операцій або загальної суми доходів.
2. Цифрова прозорість. Податкова служба отримує інструменти для моніторингу комерційних потоків усередині популярних інтернет-майданчиків.
3. Перехідний період. Документ передбачає час на технічну адаптацію як для самих платформ, так і для користувачів, щоб бізнес міг легалізуватися без різких потрясінь.

Коли закон вступає в силу?

Законопроєкт №15111-д був ухвалений Верховною Радою у другому читанні 9 червня 2026 року. Набуття чинності відбуватиметься поетапно:

1. До 31 грудня 2026 року самі платформи (маркетплейси) зобов'язані технічно адаптуватися та стати на облік у Державній податковій службі.
2. Основні правила щодо утримання 10% податку маркетплейсами та стягнення коштів із продавців, що перевищили ліміти, почнуть діяти з 1 січня 2027 року.

Отже, у всіх продавців та фрілансерів є час до кінця 2026 року, щоб проаналізувати свої обсяги продажів і за потреби легалізувати бізнес без штрафів.