Як повідомляє пресслужба Мінекономіки:
"Від початку війни на Prozorro: провели 94 тисячі тендерів на 120 млрд грн, учасниками конкурентних закупівель стали понад 23 тисячі підприємств, різниця між загальною сумою, яку державні замовники планували витратити на свої закупівлі, та сумою, за якою були укладені контракти завдяки тендерним процедурам, склала 6 млрд грн".
У цілому в електронній системі Prozorro було прозвітовано про понад 2 мільйони укладених договорів на загальну суму - 311 млрд грн.
Зазначимо, заступниця міністра економіки Надія Бігун зауважила, що система Prozorro, включаючи електронні каталоги Prozorro Market, була визнана такою, що відповідає вимогам до електронних закупівель для операцій, що фінансуються Світовим банком.
"Результати роботи у 2022 році свідчать про те, що попри всі складнощі й виклики електронна система закупівель Prozorro працює без збоїв та демонструє гнучкість і здатність змінюватись, навіть в умовах воєнного часу. Більше того, міжнародні партнери теж високо оцінили ефективність українських державних закупівель", - Бігун.
За показниками Мінекономіки, після повернення у липні обов’язкових закупівель у Прозорро , в системі відбулося близько половини закупівель від показників довоєнного рівня. Пояснюється таке скорочення зменшенням видатків на некритичні потреби, та здійснення закупівель для потреб оборони та критичної інфраструктури без використання Prozorro.
На початку повномасштабного вторгнення Кабмін був змушений змінити правила проведення публічних закупівель, аби адаптувати їх під нову реальність - швидке забезпечення потреб. Так, завдяки новій процедурі — відкритим торгам з особливостями, яка була запроваджена постановою №1178, вдалося скоротити середню тривалість тендера майже вдвічі — до 22 днів.
У жовтні Кабінет Міністрів ухвалив постанову стосовно особливостей проведення публічних закупівель на час воєнного стану. Зокрема, змінено пороги для обов’язкового проведення закупівель у Prozorro і дозволено тендери з пропозицією від одного учасника.
