Визначення ціни майна позичальника — частина механізму стягнення. Нерухомість позичальника продають на електронних торгах, а реальна ціна майна визначається ринком під час проведення торгів.
Оціночна або початкова ціна на майно може розглядатися тільки як стартова вартість, з якою майно виставляється на продаж. Після першого ж кроку на торгах така ціна стає неважливою. Стартова ціна на торгах не має впливу на остаточну вартість продажу об’єкта, адже в ході аукціону вона збільшується або зменшується.
При формуванні вартості майна враховують його стан, попит на нього, а також наявні пропозиції.
Якщо ж стартова ціна буде завищена, шанс продати таке майно буде невеликим і на повторному аукціоні.
Для того, щоб оцінити нерухомість, транспортний засіб, морське та річкове судно виконавцем залучається суб’єкт оціночної діяльності, про це виноситься відповідна постанова.
ВП ВС у справі №910/10956/15 у Постанові від 20.07.2022 затвердила, що виконавець може ухвалювати рішення щодо залучення оцінювача тільки для оцінювання майна, вартість якого може бути визначена самим виконавцем, а нерухомість, на яку поширюється дія ч. 4 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», має в обов’язковому порядку оцінювати суб’єкт оціночної діяльності.
Стаття 20 вищезазначеного закону зобов’язує оцінювача письмово звітувати щодо питань, які містить Постанова.
У разі якщо оцінка майна суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання буде неправдивою або необ’єктивною, він відповідатиме згідно з порядком, встановленим законом, а оцінювачу загрожує кримінальна відповідальність, про яку його має попередити виконавець.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна — це процес визначення суб’єктом оціночної діяльності ціни на дату оцінки за процедурою, яку встановлюють нормативно-правові акти з оцінки майна.
Раніше звіт щодо оцінки майна не можна було оскаржити через суд. Вважалося, що звіти не створюють правові наслідки для учасників правових відносин, а тільки показують та затверджують висновки оцінювача та його практичну діяльність.
Однак у судовій практиці відбулися зміни, згідно з якими оскарження оцінки майна стало можливим у порядку оскарження дій та рішень виконавця.
ВП ВС у справі №308/12150/16-ц у Постанові від 12 червня 2019 року затвердила, що визначення ціни на майно позичальника — процесуальна дія держвиконавця, його або суб’єкта оціночної діяльності, у межах примусового виконання рішень уповноважених органів, осіб і суду.
Але такі висновки призводять до деяких практичних нюансів.
Згідно з ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» позичальник не повинен вчиняти дії, які перешкоджають виконанню рішення. Також він зобов’язаний надати доступ до майна для того, щоб виконавчі дії були проведені у встановленому законом порядку.
Деякі позичальники не виконують зазначені зобов’язання та не надають доступ до майна, яке стягується, ані виконавцям, ані суб’єктам оціночної діяльності.
Вже не один раз ВС, посилаючись на ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також на перший та другий Національні стандарти, ухвалював рішення щодо неправомірності дій виконавця, які стосуються оцінки майна, зважаючи на неповний огляд нерухомості, який міг мати вплив на встановлення ціни об’єкта.
У справі № 461/4240/17 суд, враховуючи законодавчі норми, наголосив на тому, що у виконавця немає повноважень сумніватися в об’єктивності оцінювання, а також оцінювати нерухомість самостійно. Він повинен звернутися до експертного оцінювача та ознайомити сторони із результатами оцінки.
Тобто маємо наступне: через дії позичальника виконавець та оцінювач не можуть здійснити повну оцінку нерухомості, позичальник отримує захист суду, а дії виконавця суд визначає як неправомірні.
Комітет з питань правової політики ВР створив робочу групу, яка має опрацьовувати законопроєкти, шляхом яких примусове виконання рішень буде удосконалюватися. Група вже напрацювала положення Закону №5660 від 14 червня минулого року.
У законопроєкті №3726 пропонують норму, яка б дозволила виконавцю здійснити опис й оцінку нерухомості враховуючи технічну документацію та реєстраційні дані майна, якщо він не буде допущений до об’єкта. Однак проєкт №5660, який у першому читанні ухвалив уряд, цієї норми не має. Її запропонували у форматі правки для розгляду на другому читанні.
Якби цю норму затвердили, проблема неповної оцінки нерухомості внаслідок дій боржника була б вирішена, а рішення зі стягнення виконувалися б вчасно.
Згідно з закріпленими нормами, суд має запобігати зловживанням процесуальними правами. Право на захист суду гарантується Конституцією, однак якщо подана скарга, клопотання або заява визначається як зловживання процесуальним право, суд може їх не розглядати чи повернути. Уряд має напрацьовувати рішення, які б запобігали зловживанню правами, та закріплювати їх законами.
Знову звертаємо увагу, що оціночна або початкова ціна може розглядатися тільки як початкова вартість, з якою об’єкт передають на продаж, тож якщо таку норму запровадять, права позичальників не будуть ані звужені, ані порушені.
Якщо ви маєте намір придбати чи орендувати державне чи комунальне майно, пропонуємо Вам скористатися нашою платформою - Аукціони E-ZAKUPIVLI
