Якщо на ваше ім'я взяли кредит - Що робити

Мікрокредити набувають все більшої популярності в Україні, а процедура їх отримання стає все простішою та швидшою. Це й використовується шахраями, які заробляють оформленням кредитів на людей.

Згідно з аналітикою Opendatabot за 2021 рік українські громадяни взяли 17 382 мікропозики, а у 2020 році цей показник становив 12 057. Рівень заборгованості за цими кредитами зріс з 14,8 мільярда гривень до 15,6 мільярда гривень. А випадків, коли шахраї беруть на людей кредити без їхнього дозволу, стає все більше.

За 2021 рік до НБУ надійшло 553 звернення, всі вони пов’язані з позиками, які взяли на людей без дозволу. Однак не всі люди, що потрапили в таку ситуацію, надсилають звернення до НБУ, тож масштаб проблеми може бути більшим. До Українського бюро кредитних історій, наприклад, тільки за місяць надійшло 795 звернень.

Яким чином убезпечити себе від такої ситуації та як діяти, якщо це все ж сталося?

НБУ, юристи та кіберполіція поділилися порадами щодо дій в такій ситуації.

Перші дії

Ви зрозуміли, що на ваше ім’я взяли кредит. Після цього перш за все необхідно визначити, в якій організації оформили позику та яка її сума.

Ознайомитися з кредитною історією можна на сайтах бюро кредитних історій. За словами Олександра Озерова, адвоката юридичної компанії «Investment Service Ukraine», здебільшого люди дізнаються про такий борг після його прострочення завдяки колекторам або співробітникам мікрофінансових організацій та їх нав’язливим вимогам повернути кошти. Після цього людина має доводити, що оформлення цієї позики насправді відповідальність шахраїв.

Необхідно звертатися до мікрофінансової організації чи банківської установи (шахраюють з банківськими позиками трапляються не так часто), в яких була оформлена позика та вимагати надання засвідчених копій кредитної справи та іншу наявну документацію. Найкращий варіант — взяти документи у двох екземплярах, щоб надати їх поліції й суду. Фінансова організація має надати копії, у разі відмови потрібно скаржитися до Нацбанку. У разі користування адвокатськими послугами, застосовується практика адвокатських запитів.

Нацбанк радить надсилати цій організації звернення, просити здійснення внутрішнього розслідування та вказувати, що ви не укладали цю угоду й не оформлювали позику. Найкраще вирішення цієї ситуації — розслідування буде результативним й заборгованість буде списана. Якщо цього не трапиться, це звернення можна використати під час судового розслідування.

Коли ви спілкуєтеся з цією організацією, фіксуйте листування чи розмови шляхом запису розмов або знімків з екрана. Надалі ви зможете використати це як докази неправомірності їхніх дій.

Заява до правоохоронних органів

Коли ви отримали документи від мікрофінансової організації або банківської установи, звертайтеся до поліції. За словами Анатолія Рибачка, старшого юриста практики вирішення спорів «Juscutum», постраждалим часто доводиться займатися активним супроводженням власної заяви, адже в поліції допомагати не поспішають. Важливо тримати під контролем дії слідчого та розуміти чи робить людина щось взагалі.

У разі відсутності дії з боку поліції можна подавати скарги. Згідно з законодавством ви можете подати звернення до слідчого судді, який може зобов’язати слідчого якісно супроводжувати вашу справу. Однак скарга до керівництва слідчого або до прокуратури також може бути дієвою.

Пан Олександр зазначає, якщо ви будете постійно «нагадувати» про себе, постійно ставити й ставити запитання, то у такому разі слідчому легше буде щось зробити, щоб його більше не займали.

Юристи зазначають, що в поліції є достатня кількість повноважень — в них є можливість подавати запити на інформацію до різноманітних організацій. Наприклад, до операторів мобільного зв’язку для встановлення особистості людини, якій належав телефонний номер, з якого оформлювалася позика. Також поліції мають надавати відомості щодо трансакцій з банківських установ.

Крім того, фахівці радять звертатися до кіберполіції, адже наразі аферисти оформлюють позики онлайн і використовують викрадені телефонні номери.

Нацбанк наголошує, що у разі встановлення поліцією факту шахрайства, компанія, що видала кредит, має визнати його недійсним.

Якщо правоохоронні органи не закінчать розслідування, зібраними матеріалами можна скористатися в суді.

Заява до суду

Вам потрібно висувати вимогу про визнання кредитного договору недійсним.

Надайте всі докази, які свідчать про те, що ви не підписували жодних договорів, не знали, що це договір взагалі існує, не зареєстровані на сайті мікрофінансової організації та ніяких розмов і листувань з нею не мали.

Заяву треба подавати до місцевого суду. Здебільшого це суд за місцем розташування компанії, яка оформила позику.

У разі арешту коштів, вимагайте його зняти. Якщо кошти вже були стягнути, подавайте позов з вимогою їх повернути. Якщо для вас «чистота» вашої кредитної історії є важливою, зазначайте у позові вимогу до бюро кредитних історій видалити ці негативні відомості, а також видалити їх з реєстру боржників.

За словами Анатолія Рибачка, найкращою стратегією є використання одразу двох зазначених варіантів, тобто як співпрацю з правоохоронними органами, так і з судом. Але якщо рахунки вже заарештували або списалися кошти, у такому разі в суд звертатися треба обов’язково.

Якщо арешт на рахунки не накладався, однак ви занепокоєні, що це може невдовзі статися, у такому разі, звертаючись до суду з основним позовом, треба вимагати ще «забезпечення позову». Тоді кошти заарештувати не зможуть через заборону суду.

Юристи зазначають, що особам, які зрідка мають справу з правознавством, складніше розбиратися з такою ситуацією, тож не зайвим, а може навіть і потрібним, буде звернутися до адвоката.

Робота НБУ та колекторів

Нацбанк є ринковим регулятором, тож ви можете скаржитися туди теж з доданням документів, що послугують підтвердженням вашої правоти. НБУ надішле запит до банківської установи або мікрофінансової організації про їхню реакцію щодо вашого звернення, вони мають надати звіт.

Крім того, до Нацбанку треба подавати скаргу, якщо ви стикаєтеся з колекторськими неправомірними діями. Новий закон встановлює перелік чітких правил для їхньої діяльності.

Вони не мають права розголошувати про ваш борг третім особам без вашої згоди, також під забороною погрози, шантаж, вчинення психологічного й фізичного тиску, дзвінки з 20:00 до 9:00, у вихідні та святкові дні тощо.

Регулятор зазначає, що у разі порушення правил колекторами, необхідно робити скриншоти листувань, робити запис розмов і надсилати це до НБУ.

Треба діяти в будь-якому разі

Треба пам’ятати головне: бездіяльність — не вихід, адже проблема не вирішиться сама собою. «Я не буду робити внески за кредитом, бо я його не брав» — однозначно не найкраща позиція.

У фінансових організацій є певний інструментарій стягнення коштів.

Існує практика наказного провадження, завдяки якому можна стягнути кошти в прискореному порядку. Суд приймає рішення не викликаючи сторону, а судовий наказ має статус виконавчого документа. Іншими словами, коли судове рішення набуває чинності, виконавці можуть розпочинати стягування грошей.

Нерідко мікрофінансові організації користуються послугами нотаріусів, які можуть видавати виконавчий напис. Цей документ може слугувати підставою для накладення арешту на рахунки й списування коштів. Часто нотаріальні рішення бувають сумнівними з точки зору законодавства. У 2020 році один з таких нотаріусів, на ім’я Олег Горай видав 115 тисяч виконавчих написів (так, це за рік), які мали грубі порушення, після чого він звичайно був позбавлений ліцензії. Подібні написи потрібно оскаржувати в суді.

Пан Озеров зауважує, що це не єдина потенційна небезпека. Ваша кредитна історія може «забруднитися», вас можуть внести до реєстру боржників, також вам можуть заборонити виїздити з країни.

Анатолій Рибачок звертає увагу на те, що у разі виникнення такої ситуації потрібно одразу вдаватися до раніше зазначених дій до моменту списання коштів. Адже скасовувати кредитну угоду не так складно, як повертати кошти, які вже списали.

Як убезпечити себе?

Кіберполіція зазначає, що ця проблема набула актуальності на рівні фішингу, продажу товарів, що не існують, й фінансовою «допомогою» для хворих дітей, рідних тощо.

За словами Івана Тимошенка, начальника відділу боротьби з онлайн-шахрайством кіберполіції, отримуючи доступ до «сімки», вони входять в інтернет-банкінг і завдяки віддаленій ідентифікації оформлюють позики на людей.

У відомстві сформували перелік рекомендацій для запобігання такій ситуації:

• прив’яжіть SIM-карту до паспорта, це унеможливить її перевипуск;
   
• відключіть можливість замінювати карту віддалено;
   
• увімкніть двофакторну аутентифікацію;
   
• впевніться в надійності паролю для входу в інтернет-банкінг та для розблокування власне смартфона.

Є певна схема для отримання доступу до SIM-карт: шахраї набирають номер декілька разів, можуть представитися службою таксі, працівником державних органів тощо, далі роблять все для того, щоб людина перетелефонувала. Коли вони отримають останні продзвонені номери, вони відновлюють SIM-карту. Крім того, шахраї можуть поповнити мобільні рахунки жертв, якщо їх потрібні відомості щодо останніх поповнень.

Якщо ви прив’яжете SIM-карту до паспорта, ви будете захищені від таких дій. Кіберполіція радить завести окремий номер, прив’язати його до банківської карти та нікому його не казати. До того ж ви можете замовити додатковий пароль для дій з SIM-картою в мобільного оператора.

Міністерство цифрової трансформації України впровадило додатковий інструмент, який допоможе протидіяти шахраям. Мобільний додаток «Дія» почав надсилати сповіщення про зміну або перевірку кредитної історії, в якому зазначається хто саме її проводив. У разі оформлення позики шахраями, у потенційної жертви є можливість сконтактуватися з мікрофінансовою організацією чи банківською установою та вимагати заблокування договору або його скасування (якщо він вже був схвалений).

За словами адвоката Олега Болотського, ще одна шахрайська схема полягає у переконанні людей вкласти свої кошти кудись під великі відсотки. При цьому вони просять встановити на комп’ютер певну програму, яка насправді є програмним забезпеченням для отримання віддаленого доступу до комп’ютера. Коли вони цей доступ отримують, починають оформлювати позики.