Позичальник звертається до суду з вимогою визнання договорів про відступлення прав вимоги за кредитом й іпотекою недійсними, тому що майже ліквідована банківська установа реалізує на відкритому аукціоні зазначені права фізособі, яка не має ліцензії на надання фінансових послуг.
Судом першої інстанції було відмовлено, позов не був задоволений. Це рішення було підтримано апеляційним судом. У своєму рішенні судами зазначено, що договір відступлення права вимоги, який уклав з фізособою банк, не має ознак факторингу, тож фізична особа мала право бути учасником електронного аукціону з реалізації прав вимоги за кредитом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не змінив попередні винесені рішення, обґрунтувавши це таким чином.
Відповідно до загальних правил фізична особа не може придбати право вимоги за кредитом, тому що це не відповідає частині 3 статті 512 і статті 1054 Цивільного кодексу України. Відступити право вимоги можна лише на користь банку чи іншої фінансової установи.
Процедура ліквідації банківської установи відбувається за порядком, що передбачає ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Фонд гарантування вкладів фізосіб відчужує активи та/чи зобов’язання банківської установи, що ліквідується, власними силами або делегує це уповноваженим особам.
Відповідно до пункту 1.2 договору про відступлення, щодо якого велися суперечки, сторонами було визначено наступне: ні одне положення договору, так само як всі сплати, що будуть здійснюватися у межах виконання цієї угоди, не означатимуть, що новий кредитор фінансує банківську установу.
Згідно з положеннями, які регулюють ліквідацію банківської установи, реалізація її майна допускається, якщо мова про відступлення прав вимоги за кредитами й за договорами, що забезпечують здійснення зобов’язань, а покупцями можуть бути всі суб’єкти правовідносин, навіть які не є банком чи фінансовою установою.
Законодавство не обмежує права фізосіб на участь в аукціонах з реалізації прав вимоги цією банківською установою, не зважаючи на те, що НБУ відкликав ліцензію банку та що процедура ліквідації вже почалася.
В положеннях ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та в затверджених на здійснення закону нормативно-правових актах Фонду гарантування вкладів фізосіб немає заборон на купівлю фізособами майна неплатоспроможної банківської установи через відступлення прав вимоги за кредитами. Ці акти та положення мають перевагу перед іншими нормативними актами України.
Відповідачеві не надали право на здійснення фінансових операцій щодо позичальника. Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги він здобув тільки право на вимагання виконати зобов’язання у розмірі й обсязі, що зазначалися на етапі підписання договору. Також відповідач не здобув права нараховувати відсотки й штрафи, це право було у первісного кредитора.
Аргументи позивача про те, що висновки судів не є відповідними до правових висновків, які були викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 909/968/16, № 465/646/11, № 638/22396/14-ц, не обґрунтовані, тому що угода відступлення прав вимоги за кредитом була здійснена в процесі ліквідації банківської установи, який регулюють спеціальні норми.
