Чоловік придбав квартиру за 32 тисячі доларів і протягом багатьох років фактично проживав у ній, оплачуючи всі комунальні послуги. Проте згодом з’ясувалося, що за попереднім власником житла залишився непогашений кредит у ПриватБанку. Банк наполягав на збереженні боргових зобов’язань, однак покупець звернувся до суду з вимогою припинити дію кредиту. Крапку в цій історії поставив Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у рішенні від 22 серпня 2025 року.
Як виник спір
Ще 6 березня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та громадянином було укладено кредитний договір. Позичальник отримав 42 480 доларів США під 1% на місяць із кінцевим строком повернення коштів до 5 березня 2027 року.
Для забезпечення виконання зобов’язань сторони того ж дня уклали іпотечний договір — у заставу банку передали квартиру.
Вже 15 січня 2008 року позичальник домовився з іншим чоловіком про продаж цієї квартири. Угоду оформили у формі розписки: покупець сплатив 32 тисячі доларів, а нотаріальне посвідчення договору сторони відклали до моменту зняття всіх обтяжень. З того часу новий власник фактично користувався житлом та самостійно сплачував комунальні платежі.
Що змінило ситуацію
Згодом стало відомо, що особа, яка брала кредит у ПриватБанку та передала квартиру в іпотеку, померла. Саме після цього банк знову заявив про наявність боргу за кредитним договором.
Суд звернув увагу на те, що після смерті позичальника його кредитні зобов’язання входять до складу спадщини. Водночас порядок та строки пред’явлення вимог кредитора до спадкоємців чітко визначені статтями 1281 та 1282 Цивільного кодексу України.
Позиція суду
Суд зазначив, що строки, передбачені статтею 1281 ЦК України, є преклюзивними — тобто такими, що не підлягають поновленню. Якщо кредитор не заявив свої вимоги до спадкоємців у встановлений законом термін, він втрачає право вимоги.
Це правило застосовується і до кредитних зобов’язань, забезпечених іпотекою. Відтак сплив установлених законом строків означає не лише втрату права вимоги з боку банку, а й припинення самого зобов’язання.
На цій підставі суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для подальших вимог ПриватБанку щодо спірної квартири.
Яким було рішення суду?
Чоловіку відмовили у задоволенні позову. Суду не надано доказів, що згода ПриватБанку на відчуження спірної квартири була отримана.
"У цій справі позивач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження наявності правових підстав володіння спірним нерухомим майном, тобто наявності у нього добросовісності такого володіння. Доводи позивача у позові, що було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири у формі розписки, суд вважає неприйнятними та їх відхиляє. Так, відповідно до долученої до позову розписки від 15.01.2008 року він передав особі, яка уклала кредитний договір кошти на укладання майбутнього договору купівлі-продажу квартири. Така розписка про передання коштів в рахунок оплати за спірну квартиру не свідчить ні про час заволодіння квартирою позивачем, ні про добросовісність такого заволодіння. Крім того, зі змісту розписки про передачу коштів, йому було достеменно відомо, що квартира знаходиться в іпотеці банку та наявні заборони на відчуження. У пункті 18.7 договору іпотеки від 06.03.2007 року визначено, що іпотекодавець не мав право відчужувати або іншим чином розпоряджатися предметом іпотеки без згоди іпотекодержателя. Громадянин не мав права відчужувати йому, без згоди банку, спірну квартиру і йому про це було відомо. Суду не надано доказів, що згода банку на відчуження спірної квартири була отримана. За таких обставин, суд вважає, що заволодіння ним спірною квартирою не є добросовісним, оскільки він знав про відсутність у нього правових підстав для набуття права власності на спірку квартиру. Таким чином, така обов'язкова умова набуття права власності за набувальною давністю, як добросовісності заволодіння майном, у цьому випадку відсутня. Отже, позивач не довів факту порушення його майнових прав та інтересів цими договорами. За такого, оскільки наявністю його кредитних зобов'язань та перебування в іпотеці квартири права позивача акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" не порушуються, - у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє за безпідставності заявлених вимог", - наголосив суд.
