Додаткові угоди про підвищення ціни на електроенергію — одна з найризиковіших зон у публічних закупівлях. Досі такі угоди здебільшого оскаржувала прокуратура. Але тепер у судах з'являються справи, де позов подає сам замовник, який ці угоди й підписав. Верховний Суд підтвердив: такий замовник має право повернути переплату. Розбираємо справу і що з неї випливає для постачальників і замовників.
Коротко:
КП «Міський водоканал» уклало з ТОВ «Вєк Технолоджі» договір про постачання електричної енергії. Протягом дії договору сторони підписали кілька додаткових угод про підвищення ціни, і зрештою вона зросла більш ніж на 30% від початкової.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Договір укладено | 24.11.2021 |
| Допугоди №1–7 укладено | 29.11.2021 |
| Ціна РДН на дату договору | 3 380,83 грн/МВт·год без ПДВ |
| Ціна РДН на дату допугод | 3 278,53 грн/МВт·год без ПДВ |
| Замовник просив стягнути | 319 173,75 грн |
| Суд стягнув | 306 954,77 грн |
Зверніть увагу на дати: усі сім допугод підписали через п'ять днів після договору, а ринкова ціна на ринку «на добу наперед» за цей час не зросла, а знизилася.
Замовник просив визнати допугоди недійсними і повернути переплату. Він посилався на те, що ціна за одиницю перевищила межу 10%, встановлену пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», а також на статтю 652 Цивільного кодексу. Для повернення коштів — на статті 216 і 1212 ЦК (безпідставно набуте майно).
Постачальник подав зустрічний позов: визнати недійсним увесь договір і застосувати двосторонню реституцію. Тобто залишити водоканалу спожиті 199 075 кВт·год, а собі — сплачені 937 639,18 грн.
Місцевий господарський суд визнав недійсними допугоди, якими ціну підвищили понад 10% від початкової. Угода №2 цю межу не перевищила, тому її залишили в силі. З постачальника стягнули 306 954,77 грн — різницю між ціною за договором і фактично сплаченою за допугодами. У зустрічному позові відмовили повністю. Апеляційний суд рішення підтримав, а Верховний Суд залишив його без змін.
Так. Верховний Суд не побачив у такій поведінці недобросовісності чи суперечливості. Те, що угоди підписали за взаємною згодою, не скасовує факту, що їх уклали з порушенням законодавства про закупівлі. А це і є підстава для визнання їх недійсними.
Постачальник не навів жодної підстави зі статті 215 ЦК, з якою закон пов'язує недійсність правочину. Окремо суд зазначив: зміна судової практики не є підставою для визнання договору недійсним. Немає недійсності — немає і реституції.
Текст постанови: Єдиний державний реєстр судових рішень.
У матеріалах справи є ухвала районного суду, якою задоволено клопотання слідчого ГУНП у Черкаській області про тимчасовий доступ до документів водоканалу. Слідство звернуло увагу саме на те, що ринкова ціна в день підписання допугод була нижчою, ніж у день укладення договору. Тож ініціатива замовника, найімовірніше, була реакцією на інтерес правоохоронців.
Ключове обмеження не в кількості угод, а в межі: ціна за одиницю не може зрости більш ніж на 10% від ціни, визначеної в договорі, і лише пропорційно коливанню ринку.
Так. Верховний Суд визнав, що підписання угоди за взаємною згодою не позбавляє замовника права оскаржити її, якщо вона суперечить закону.
Різницю між ціною за договором і ціною, сплаченою за недійсними допугодами, на підставі статей 216 і 1212 ЦК.
У цій справі — ні. Суди не знайшли підстав за статтею 215 ЦК, а зміна судової практики такою підставою не є.
Плануєте змінювати ціну в договорі про закупівлю або отримали вимогу повернути кошти? Фахівці EZAKUPIVLI допоможуть оцінити ризики й обґрунтувати зміни: супровід для постачальників і замовників.