Після смерті власника майно може перейти спадкоємцям за заповітом або за законом. Якщо людина за життя склала заповіт і він не був скасований на момент відкриття спадкової справи, саме цей документ визначає, хто і яку частку майна отримає.
Якщо ж заповіту немає, спадщина розподіляється не довільно, а за правилами, встановленими Цивільним кодексом України. У такому випадку значення має ступінь спорідненості зі спадкодавцем та черга спадкування.
Питання спадщини особливо важливе, коли йдеться про квартиру, будинок або інше нерухоме майно. Перед оформленням прав на таке майно варто розуміти, як підтверджується право власності на нерухомість і чому правильні записи в реєстрах мають значення. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі про право власності на нерухомість.
Коли майно переходить за заповітом
Заповіт — це документ, у якому людина за життя самостійно визначає, кому має перейти її майно після смерті. У заповіті можна вказати конкретних спадкоємців, частки майна або окремі об’єкти, які мають перейти певним особам.
Якщо на момент відкриття спадкової справи заповіт не скасований, він набуває юридичної сили після смерті спадкодавця. У такому разі спадкування відбувається відповідно до волі, викладеної в заповіті.
Тобто саме заповіт має пріоритет перед загальними правилами спадкування за законом, якщо він є чинним і не визнаний недійсним.
Чи можна скасувати або змінити заповіт
За життя заповідач може змінити або скасувати заповіт. Це його особисте право, адже саме він визначає, як має бути розподілене майно після смерті.
Після смерті спадкодавця скасувати або оскаржити заповіт можна лише в судовому порядку. Таке питання може виникнути, якщо спадкоємці або інші особи вважають, що:
- заповіт порушує їхнє право на спадщину;
- у документі не відображена справжня воля заповідача;
- є підстави сумніватися у законності заповіту;
- порядок оформлення документа міг бути порушений.
До моменту скасування або визнання заповіту недійсним він залишається юридично значущим документом для розподілу спадкового майна.
Що відбувається, якщо заповіту немає
Якщо заповіт відсутній, спадкування відбувається за законом. Це означає, що майно переходить не тим особам, яких хтось вважає “найближчими” фактично, а тим, кого прямо визначає закон.
Цивільний кодекс України встановлює черговість спадкування. Кожна наступна черга отримує право на спадщину лише тоді, коли немає спадкоємців попередньої черги або вони не прийняли спадщину.
Тобто якщо є спадкоємці першої черги, спадкоємці другої черги за загальним правилом до спадкування не переходять.
Перша черга спадкування: хто отримує майно першим
У першу чергу право на спадщину мають найближчі члени сім’ї померлого.
До першої черги спадкування належать:
- діти спадкодавця;
- той із подружжя, хто пережив померлого;
- батьки спадкодавця.
Саме ці особи першими мають право претендувати на спадкове майно, якщо заповіту немає.
Друга черга спадкування: коли спадкують брати, сестри, бабусі та дідусі
Друга черга отримує право на спадщину лише тоді, коли немає спадкоємців першої черги або вони не набули права на спадкування.
До другої черги належать:
- рідні брати спадкодавця;
- рідні сестри спадкодавця;
- бабусі;
- дідусі.
Тобто ці родичі не спадкують одночасно з дітьми, батьками або другим із подружжя, якщо спадкоємці першої черги є і приймають спадщину.
Третя черга спадкування: дядьки та тітки
До третьої черги спадкування належать рідні дядьки та тітки спадкодавця.
Вони можуть претендувати на майно лише за відсутності спадкоємців першої та другої черги або якщо такі спадкоємці не прийняли спадщину чи не мають права її отримати.
Четверта черга: особи, які проживали однією сім’єю
У четверту чергу спадкують особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше ніж 5 років до дня його смерті.
Це правило важливе для ситуацій, коли люди фактично жили разом як сім’я, але не належали до попередніх черг спадкування.
Однак сам факт проживання може потребувати підтвердження. Тому у таких справах значення мають документи, обставини спільного побуту та інші докази.
П’ята черга: інші родичі спадкодавця
В останню чергу право на спадщину можуть мати інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення.
Ця черга застосовується тоді, коли немає спадкоємців попередніх черг або вони не прийняли спадщину. Чим ближчий ступінь споріднення, тим більше значення він має для визначення права на спадкування.
Як працює черговість спадкування
Головний принцип спадкування за законом полягає в тому, що черги не змішуються автоматично. Кожна наступна черга отримує право на спадщину лише тоді, коли попередня черга відсутня або не реалізувала своє право.
Наприклад, якщо у померлого є діти, другий із подружжя або батьки, саме вони належать до першої черги. У такому випадку брати, сестри, бабусі чи дідусі не отримують спадщину як спадкоємці другої черги, якщо немає окремих підстав.
Такий порядок дозволяє визначити коло спадкоємців залежно від близькості родинного зв’язку зі спадкодавцем.
Коли потрібно звернутися до нотаріуса
Щоб прийняти спадщину, спадкоємцю зазвичай потрібно особисто звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Строк для такого звернення становить 6 місяців від дня смерті спадкодавця.
Якщо спадкоємець пропустить цей строк, оформлення спадщини може ускладнитися. Тому після смерті родича не варто відкладати звернення до нотаріуса, особливо якщо до складу спадщини входить нерухомість.
Чому важливо перевірити документи на нерухомість у спадщині
Якщо до спадщини входить квартира, будинок або інший об’єкт нерухомості, важливо перевірити правовстановлюючі документи та дані в реєстрах. Помилки, старі записи або розбіжності можуть ускладнити подальше оформлення права власності.
Особливо це актуально для нерухомості, право на яку було оформлено давно. У таких випадках можуть виникати питання щодо внесення об’єкта до Державного реєстру речових прав або виправлення даних.
Про типові проблеми під час реєстрації можна прочитати у матеріалі про зміни щодо реєстрів нерухомості.
Чи можуть спадкоємця усунути від спадкування
Закон також передбачає випадки, коли певні особи можуть бути усунені від спадкування. Це означає, що навіть наявність родинного зв’язку не завжди гарантує право на майно.
Такі питання вирішуються з урахуванням конкретних обставин і правових підстав. Якщо між спадкоємцями виникає спір, він може перейти в судову площину.
Висновок: без заповіту майно переходить за чергами спадкування
Якщо заповіт є чинним, спадщина розподіляється відповідно до волі спадкодавця. Якщо заповіту немає, майно переходить спадкоємцям за законом у визначеній черговості.
Першими спадкують діти, другий із подружжя та батьки. Далі право можуть отримати брати, сестри, бабусі, дідусі, дядьки, тітки, особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, та інші родичі до шостого ступеня споріднення.
Щоб не втратити право на спадщину, спадкоємцю потрібно своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою. Якщо до складу спадщини входить нерухомість, варто додатково перевірити документи, записи в реєстрах і можливі обмеження щодо майна.
