Обговорення балансу між прозорістю та безпекою у сфері оборонних закупівель завжди є актуальною темою. Під час початку повномасштабного вторгнення, особливий натиск стався на забезпечення безпеки, що призвело до повного виведення оборонних закупівель із системи Prozorro. Проте зараз майже 80% коштів витрачаються через цю електронну систему, але процес повернення незбройних оборонних закупівель до Prozorro був складним.
Один із важливих моментів, які змусили знову розглянути цей питання, став журналістський розслідування щодо закупівель Міністерства оборони. Внаслідок цього оборонні замовники були зобов'язані звітувати про ціни за одиницю товарів у всіх контрактах, укладених після 24 лютого.
Додатково, був створений Державний оператор тилу, який мав на меті змінити систему тендерів на незбройні товари для максимально ефективного використання коштів.
Для забезпечення безпеки виробників від ризиків була введена рамкова угода для оборонних закупівель, де інформація про учасників конкурсу та переможців залишалася доступною лише контролюючим органам. Однак ціни, за якими товари були придбані, залишалися публічними, що дозволяло кожному бачити, які саме ціни були запропоновані іншими учасниками торгів.
