Будинки серії КТ свого часу стали основою житлової забудови Києва та інших великих міст. Їх масово зводили у 80–90-х роках і на початку 2000-х, коли головним завданням було швидко забезпечити житлом цілі мікрорайони. Однак із роками ці будівлі все частіше викликають питання щодо комфорту та придатності до сучасного життя.
Проблеми з тепло- та шумоізоляцією
Одним із найболючіших моментів у будинках серії КТ залишається теплоізоляція. Панельні конструкції не завжди добре утримують тепло взимку, а влітку, навпаки, швидко перегріваються. Якість міжпанельних швів значною мірою залежала від умов і дотримання технологій під час будівництва, тому з часом у багатьох квартирах з’явилися промерзання, конденсат і сирість.
Не менш відчутною є проблема шумоізоляції. Звуки з сусідніх квартир, сходових кліток або ліфтів часто чути майже без перешкод, що суттєво впливає на якість життя.
Планування, яке застаріло
До конструктивних недоліків мешканці найчастіше відносять:
• невеликі кухні площею 8–9 кв. м;
• вузькі коридори;
• застаріле зонування квартир.
Такі планування погано пристосовані до сучасних потреб. Облаштувати робоче місце, гардероб або додаткову зону зберігання в багатьох випадках складно, а іноді й неможливо без серйозних компромісів.
Інженерні мережі не витримують навантажень
Комфорт проживання у КТ-будинках ускладнює й стан інженерних систем. Вони проєктувалися під навантаження кінця ХХ століття, тоді як сучасні квартири споживають значно більше електроенергії та тепла.
Найпоширеніші проблеми:
• зношені стояки водопостачання і каналізації;
• слабка вентиляція, яка не справляється з вологістю;
• застарілі електромережі, що потребують повної модернізації.
Окремим обмеженням є складність перепланування. У панельних будинках більшість перегородок є несучими, тому будь-які зміни потребують погоджень, проєктної документації та технічної експертизи. Це суттєво зменшує свободу трансформації житла.
Проблеми експлуатації з роками лише посилюються
З часом серйозною проблемою стає герметичність міжпанельних швів. Вони втрачають еластичність, у стиках з’являються мікротріщини, через які волога проникає всередину конструкцій. Наслідки — пліснява, руйнування утеплювача та стійкий неприємний запах у квартирах.
Додаткової уваги потребують покрівля та міжпанельні стики, гідроізоляція яких часто вже не виконує своїх функцій. Ремонтні роботи можуть бути тривалими й фінансово обтяжливими для мешканців.
Окрема зона ризику — ліфти. У будинках висотою 16–24 поверхи вони працюють із підвищеним навантаженням, тому зношення обладнання, часті зупинки, шум і вібрації стають звичним явищем. Модернізація ліфтового господарства в таких будинках — питання часу, а не вибору.
Чому питання комфорту стає критичним
У нинішніх умовах, коли зросла увага до енергоефективності, автономності та безпеки житла, недоліки КТ-будинків відчуваються особливо гостро. Вони потребують постійних інвестицій у технічний стан, утеплення та інженерні системи, щоб відповідати сучасним вимогам до комфорту.
