Цього року «Прозорро.Продажі» вже оголосили більше ніж 4 тисячі електронних торгів загальною сумою в понад 4 мільярди гривень.
Найстарішому аукціонному дому «Sotheby’s», точніше одному з, у 2021 році вдалося встановити свій рекорд, реалізувавши предметів мистецтва на 7,3 мільярда доларів. Це найбільша сума для аукціонного дому за 277 років існування.
Україна має власну систему електронних торгів «Прозорро.Продажі», за допомогою якої у 2021 році організаторами було проведено більш ніж 24 тисячі аукціонів.
Заробити до різнорівневих бюджетів вдалося близько 27 мільярдів гривень чи 1 мільярд доларів. Ця сума є меншою за досягнення «Sotheby’s», одна українська система працює тільки шостий рік.
У 2020 році ми були налякані пандемією й не розуміли, який вплив на нас це матиме. А у 2021 році ми стали свідками як зростають та масштабуються державні підприємства, а також ринки, на яких працюють електронні торги.
Наразі ми можемо бачити близько 4 тисяч оголошених системою аукціонів у 2022 році загальною сумою в понад 4 мільярди гривень.
Отже, що траплялося з ринками й що продаватимуть на державних електронних торгах у 2022 році?
Земельний ринок
У липні 2021 року стартував земельний ринок. В жовтні вже відбувалися перші електронні торги з оренди сільськогосподарської землі та реалізації всієї іншої державної та комунальної землі.
Мільйони гектарів стали доступними для українців. Ми можемо бачити, що запуск цього ринку відбувався більш швидко у порівнянні з ринком малої приватизації у 2018 або оренди майна державної та комунальної форми власності у 2020 році.
Система оголосила понад 2 тисячі аукціонів землі. Це більше за 14 тисяч гектарів, початкова вартість яких складає близько 800 мільйонів гривень станом на кінець грудня 2021 року. Прослідковуючи динаміку зростання аукціонів землі ми бачимо позитивні результати — +20% щотижнево.
«Земельний інтерес» доводить й наявність високої конкуренції. В аукціонах беруть участь 4 учасники, а це удвічі більше за середній показник системи, що становить 2.29.
Це має прямий вплив на збільшення вартості упродовж торгів. Станом на кінець грудня 2021 року прибуток організаторів був у два рази більше за початкову вартість.
Ціна продажу деяких лотів збільшувалася удесятеро. Наприклад, міська рада Мостиська реалізувала землю площею в 0,005 гектара за 1 мільйон гривень, коли початкова вартість складала 13 500 тисяч гривень.
Аукціони почали оголошувати не лише органи місцевого самоврядування, а й приватні власники землі, кількість яких у 2022 році збільшиться. Інформація щодо середньої вартості буде відома в травні.
Для перевірки можна використовувати окремий модуль аналітики аукціонів землі, який впровадили в «Прозорро.Продажі».
Приватизація, яка працює
Завдяки малій приватизації державні та місцеві бюджети отримали близько 5 мільярдів гривень у 2021 році. Найкращі показники має ФДМУ: у Фонді планували приватизувати на 3 мільярди гривень, але вдалося перевищити показник та отримати 3,9 мільярда гривень.
Успішно вдалося приватизувати Калуську ТЕЦ, в аукціоні з її приватизації брали участь сім учасників. Початкова вартість упродовж торгів збільшилася з 230 до 801 мільйона гривень.
В державний бюджет на 2022 рік уряд знову закладає 3 мільярди гривень, які очікують від малої приватизації. Фондом держмайна було перенесено приватизацію морських торговельних портів у містах Вилкове, Скадовськ та Білгород-Дністровський, вони є потенційно цікавими для бізнесу активами.
Активно продовжують приватизують активи «Укрспирту». Приватизовано було вже більшість спиртових заводів. Міністерство Юстиції України, яким разом з Фондом держмайна була успішно проведена реалізація Львівської виправної колонії за 377,5 мільйона гривень, буде продовжувати приватизацію тюрем у 2022 році. На аукціони планують виставляти ще 6 виправних колоній.
Завдяки малій приватизації місцевій владі вдалося заробити понад 1 мільярд гривень у 2021 році. Враховуючи торговельну географію можна виявити, що міська рада Львова отримала близько третини цієї суми.
В Одесі та Києві приватизували майна на 200 мільйонів гривень. В інших містах показники менші, але саме тут ми можемо побачити потенціал до їх збільшення.
Майно державної та комунальної форми власності: на що чекати на торгах?
У 2022 році між державою та органами місцевого самоврядування продовжиться «змагання» за лідерські позиції за сумами, які вони отримають за здачу майна в оренду.
Враховуючи підсумки 2021 року перше місце відійшло місцевій владі, що здала в оренду майна на 54 мільйони гривень на місяць. А державою було укладено договорів на 51 мільйон гривень місячних платежів.
Один з найцікавіших торішніх аукціонів — аукціон з оренди приміщення, яке знаходиться на території Львівського летовища. За право орендувати це приміщення, що має площу в 1500 м² конкурували 8 учасників, кінцева ціна оренди склала 3,72 мільйона гривень на місяць.
У 2022 році держава планує здобути 1,3 мільярда гривень від оренди майна. База державних об’єктів, які доступні до оренди, зараз містить понад 4 тисячі активів, що виставлятимуть на торгах.
ФДМУ має близько 900 договорів з оренди, які мають продовжити на аукціонах.
Лідерські позиції серед організаторів аукціонів займає «Укрзалізниця», яка вперше розпочала продаж непрофільних активів.
В останньому кварталі 2021 року компанія здобула більш як 250 мільйонів гривень на реалізації нерухомого майна. Ще одним постійним організатором аукціонів є «Укрпошта», яка у 2022 році буде виставляти багато об’єктів в різних регіонах.
Прозорість ніколи не зайва
Банківські установи почали виставляти на електронні торги непрацюючі заборгованості. Виставляють поки без сміливості, адже наразі закони прописані таким чином, що за вдалу реалізацію NPL можуть відкрити кримінальне провадження.
Велику кількість непрацюючих заборгованостей реалізують за ціною, яка є нижчою за балансову. Це може бути завданням збитків державі, хоча сама реалізація не є збитковою, а тільки додає коштів банківським установам.
Наразі парламент зареєстрував законопроєкт №2272, який усуває цю проблему. Він потрібен для того, щоб у банків була можливість продавати непрацюючі заборгованості, які складають 33% від загального портфеля. З кожним відсотком зменшення частки непрацюючих заборгованостей збільшується ВВП на кілька десятих відсотка.
Депутати також розглядатимуть законопроєкт «Про ринок деревини». Його вже ухвалили в першому читанні. Його завдання полягає в реформуванні ринку, перетворення його на більш прозорий та конкурентний, а також у запобіганні корупційних дій, тобто у запровадженні відкритих даних, встановленні рівних правил гри, введенні відповідальності за порушення угод тощо.
Це допоможе розвивати меблеву й деревообробну галузь, а також стабілізує реалізацію деревини.
Ще один від майна, що має з’явитися на електронних торгах у 2022 році — арештоване майно. Цей наказ Міністерства Юстиції України ще у 2020 році.
Система «Прозорро.Продажі» разом із ДП «СЕТАМ» проводять підготовку до початку продажу таких активів і розроблять спільну процедуру для проведення аукціонів. Почати запуск таких торгів планують упродовж перших 6 місяців 2022 року.
