Відповідно до даних, які надала Київська школа економіки, станом на серпень 2022 року вдалося задокументувати збитки у розмірі 108,3 мільярда доларів або 2,9 трильйона гривень. З найдорожчого — країна-агресорка знищила або пошкодила нерухоме майно, об’єкти інфраструктури тощо.
Внаслідок цього в державі наразі формують нову правову базу для того, щоб фіксувати, а далі й доводити, завдані збитки. Постанова Кабміну від 20 березня 2022 року затверджує Порядок, згідно з яким визначають шкоду та збитки, що завдав нашій країні ворог. Порядок визначає список, куди входять 20 видів втрат: людських, економічних, військових, а також втрати фондів житла, землі, лісів тощо. У переліку також міститься категорія економічних втрат, яких зазнали підприємства: руйнування й пошкодження майна, упущена вигода внаслідок обставин, через які неможливо або складно вести господарську діяльність.
Ця Постанова накладає зобов’язання для профільних Міністерств та інших державних органів розробляти механізми оцінки збитків і пошкоджень, зважаючи на види втрат. Перші такі механізми затверджені Методикою визначення шкоди завданої землі, ґрунтам (відповідно до Наказу Міндовкілля №167 від 4 квітня 2022 року).
Наразі найочікуванішою є методика, за допомогою якої визначатимуть шкоду й обсяг збитків, що зазнали підприємства, установи та організації через знищення та пошкодження їхнього майна внаслідок збройної агресії країни-агресорки, а також упущену вигоду внаслідок обставин, через які неможливо або складно вести господарську діяльність. Розробкою цієї методики займаються Мінекономіки та ФДМУ. В цьому місяці вже опублікували проєкт методики для обговорення.
Пропонуються такі положення:
1. Методику застосовуватимуть для оцінки пошкоджень та завданих збитків, що зазнали підприємства, установи й організації будь-якої форми власності.
2. Оцінку проводитимуть оцінювачі згідно з ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та судові експерти згідно з положеннями ЗУ «Про судову експертизу».
3. Шляхом застосування Методики оцінюватимуть збитки та упущену вигоду, що були заподіяні не раніше як 24.02.2022.
4. Звіт щодо оцінки збитків складатиметься в електронному вигляді, оцінювач підписуватиме його використовуючи електронний цифровий підпис. Складати паперовий звіт будуть лише у разі зазначення про це в угоді або технічному завданні щодо складання звіту.
5. Методика визначатиме інформацію, яку має містити звіт.
6. Перелік документації, яку має отримати оцінювач перед процедурою оцінювання, буде визначений окремо. Це стосується правовстановлюючих документів на об’єкти, документів, що характеризують технічний стан об’єкта, а також підтверджувальні документи, тобто ті, які підтвердять, що майно було втрачено, зруйновано або знищено через збройну агресію (акти обстеження, акти про пожежу тощо).
Треба підкреслити запропоноване положення щодо юридичної сили Методики, згідно з яким її визначають як обов’язкову для використання під час оцінювання збитків і судової експертизи, що пов’язана з оцінюванням збитків. Щодо положень Методики, то вони матимуть перевагу над іншими положеннями документів, якими регулюється визначення розміру збитків, що зазнали підприємства, установи, організації та інші суб’єкти господарювання будь-якої форми власності.
У разі закріплення окремих положень щодо оцінювання нормами нормативно-правових актів, що мають вищу юридичну силу, застосовуватися мають такі нормативно-правові акти.
Які збитки підлягають оцінюванню:
1. Реальні збитки
- розмір реальних збитків щодо нерухомості, яка була втрачена, пошкоджена або знищена розраховують у вигляді різниці між вартістю майна до того, як шкода була заподіяна, та після;
- розмір реальних збитків рухомого майна визначають згідно з витратами, які потрібні для того, щоб замінити непридатне для подальшої експлуатації майно, враховуючи стан майна на момент завдання шкоди.
2. Упущена вигода
- розмір упущеної вигоди розраховується щодо майна, яке було призначено для того, щоб використовувати його у веденні комерційної діяльності з метою отримати прибуток чи дохід;
- відповідно до проєкту Методики, розмір упущеної вигоди визначають щодо майна, власник (балансоутримувач, користувач) якого зазнав реальних збитків вказаного майна, що й призвели до упущеної вигоди;
- проєктом Методики допускається обґрунтоване відхилення у разі наявності підстав, які пов’язують упущену вигоду з наслідками агресії ворога, однак не через завдання реальних збитків. Тоді оцінювати упущену вигоду можуть згідно з ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», міжнародними та національними стандартами оцінки та нормами міжнародної оцінювальної практики;
- при проведенні незалежного оцінювання релевантним видом вартості може бути вартість заміщення, валова вартість девелопменту, вартість відтворення, ринкова вартість.
3. Потреби у відновленні майна
- особливості оцінювання потреби у відновленні майна застосовуватимуть зважаючи на вид майна. Для нерухомості, наприклад, яка була пошкоджена чи знищена, визначатимуть валову вартість девелопменту, тобто ціну, яку можуть отримати на дату проведення оцінки при реалізації завершеної будівництвом нерухомості на ринку.
Проєкт Методики потрібно доопрацювати, а окремі положення деталізувати (наприклад, частину визначення розміру упущеної вигоди).
Найгострішим наразі є момент визначення упущеної вигоди для підприємств, яким не були завдані реальні збитки, але через збройну агресію ворога вони не мали можливості продовжити займатися бізнесом, не виконували зобов’язань та через це зіштовхнулися зі значними збитками, що проявляються в упущеній вигоді.
Цікавішою є оцінка упущеної вигоди для підприємств або об’єктів, що були створені нещодавно. Наприклад, на початку лютого цього року розпочалася експлуатація офісного центру. Власник здав приміщення в оренду та очікував отримати відповідний дохід, однак через повномасштабне вторгнення цього не трапилося. Це трапилося з багатьма бізнесами, тож механізми оцінки мають бути опрацьовані повною мірою.
