Закупівлі та воєнний стан

24 лютого в Україні був введений воєнний стан, тож Кабмін розробив та 28 лютого ухвалив Постанову ««Про деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» № 169 (далі — Постанова). В якому порядку здійснювати оборонні й публічні закупівлі товарів, робіт і послуг затверджує саме ця Постанова.

Що передбачає Постанова №169?

Вона передбачає, що поки в країні діє воєнний стан здійснення оборонних і публічних закупівель проводиться не застосовуючи закупівельні процедури та спрощені закупівлі, які визначають ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) й ЗУ «Про оборонні закупівлі».

Треба зауважити, що Постанова діє на закупівлі, які згідно з Законом потрібно здійснювати, проводячи процедури закупівель/спрощені закупівлі, іншими словами, якщо вартість закупівлі сягає або перебільшує 50 тисяч гривень.

У разі якщо вартість закупівлі не є більшою за 50 тисяч, замовнику треба зважати на принципи здійснення публічних закупівель. Замовник може використовувати можливості електронної системи закупівель (далі — ЕСЗ), зокрема електронний каталог. Якщо ЕСЗ не використовується, згідно зі ст. 10 Законом треба неодмінно оприлюднити в ЕСЗ звіт про угоду про закупівлю, яку уклали не використовуючи систему. Це закріплено в ч. 3 ст. 10 Закону.

Можна відмітити динамічність «закупівельного» законодавства. Верховна Рада України розглядає кілька законопроєктів, а саме №7163 і №7164. Вони мають затвердити, що положення Закону не застосовуватимуться під час дії воєнного стану в країні, а рішення щодо порядку проведення цих закупівель визначатиме Кабмін.

Як проводити публічні закупівлі, вартість яких сягає або перебільшує 50 тисяч гривень?

Згідно з пунктом 2 Постанови перелік й обсяг закупівлі товарів, послуг та робіт визначають державні замовники в оборонній сфері для того, щоб забезпечити потреби сектору оборони й безпеки. Так само й інші товари, роботи й послуги визначають для того, щоб гарантовано забезпечити потреби оборони й безпеки країни.

Згідно з постановою Кабміну від 3 березня 2021 року №363 «Питання оборонних закупівель» перелік державних замовників в оборонній сфері складається з:

-    МВС;

-    Міністерства економіки;

-    Міністерства оборони;

-    Мін’юсту;

-    ДСНС;

-    СБУ;

-    Служби зовнішньої розвідки;

-    Державного космічного агентства;

-    Адміністрації Державної прикордонної служби;

-    Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації;

-    Головного управління розвідки Міноборони;

-    Управління державної охорони;

-    Національного антикорупційного бюро;

-    Нацгвардії;

-    Національної поліції;

-    Державної спеціальної служби транспорту;

-    ДБР;

-    Державної судової адміністрації;

-    Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

Якщо мова про інші закупівлі, в такому разі перелік та обсяг визначають:

-    органи управління держмайном суб’єкта господарювання держсектору економіки;

-    органи управління майном комунальної форми власності;

-    відповідні органи управління суб’єкта господарювання, які провадять діяльність на об’єкті критичної інфраструктури, використовуючи майно комунального економічного сектору.

Якщо держмайном або загальними зборами суб’єкта господарювання держсектору економіки керує Кабмін, перелік й обсяг закупівлі товарів, послуг та робіт, які подає замовник, погоджує центральний орган виконавчої влади, яким формується державна політика у певній сфері, в якій суб’єктом господарювання держсектору економіки провадиться діяльність відповідно до мети, яку визначає його установчі документи.

Пункт 3 Постанови встановлює, що замовник при здійсненні закупівель, які передбачає ця Постанова, має згідно з Законом зважати на принципи здійснення публічних закупівель й оприлюднити укладений договір в ЕСЗ упродовж 5 робочих днів після того, як він був підписаний. Визначений термін можуть продовжити у разі проблем з функціонуванням ЕСЗ, які підтвердив адміністратор. Якщо договір не оприлюднили в ЕСЗ у визначений термін, він вважається недійсним.

Однак ця вимога не розповсюджується на угоди, які уклали, щоб забезпечувати потребу безпеки та оборонного сектору. Такі угоди оприлюднюють в ЕСЗ упродовж 10 робочих днів після того, як воєнний стан припиняється або скасовується.

Тож замовники проводять публічні закупівлі й оборонні закупівлі не застосовуючи процедури закупівель/спрощені закупівлі, які визначають Закон і ЗУ «Про оборонні закупівлі», а саме:

-    вносять відповідні зміни у річний план закупівель;

-    укладають прямі договори;

-    оприлюднюють договори в ЕСЗ.

Щодо здійснення публічних закупівель, вартість яких є меншою за 50 тисяч гривень

Замовник проводить їх укладаючи прямий договір або використовуючи електронний каталог («Прозорро Маркет»).

Хоч би як, замовнику потрібно оприлюднити звіт про угоду, що була укладена не використовуючи ЕСЗ, упродовж 3 робочих днів після того, як договір був підписаний. Якщо замовник здійснює такі закупівлі, він має оприлюднити річний план чи зміни, які були внесені.

Якщо закупівлі розпочалися до того, як ввели воєнний стан

Міністерство економіки України шляхом листа № 3304-04/9225-06 від 04.03.2022 «Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану» пояснює наступне:

1.    Якщо процедура закупівлі й спрощеної закупівлі розпочалася до того, як ввели воєнний стан, вони мають завершитися в порядку, який визначає Закон.

2.    Якщо у замовника немає можливості закінчити процес таких закупівель через обставини, які від нього не залежать, у такому разі замовник може надати тендеру статус такого, що не відбувся згідно з ч. 5 ст. 32 Закону.

Тож наразі для того, щоб забезпечити потреби упродовж дії воєнного стану в країні замовниками здійснюється закупівля товарів, послуг та робіт відповідно до Постанови. Якщо Верховна Рада ухвалить один з вказаних вище законопроєктів, тоді правила зміняться, це визначить Кабмін.

У ВАС Є ПИТАННЯ?

Напишіть нам
Обов’язкове поле введення