Фонд державного майна завершив юридичне об'єднання активів Миколаївського глиноземного заводу. Після підписання фінальних актів 19 та 26 червня вся нерухомість і транспорт підприємства зведені до єдиного майнового комплексу. Приватизація Миколаївського глиноземного заводу тепер технічно можлива — активи готові до виставлення на торги.
Це один із найбільших лотів великої приватизації за роки війни. Розбираємо, що саме продають, за скільки й чому підготовка зайняла стільки часу.
Навіщо знадобилося об'єднувати активи
Майно заводу було розділене після судового рішення щодо активів Олега Дерипаски. Продати підприємство частинами означало б втратити і ціну, і сенс лота: покупцеві потрібне діюче виробництво, а не набір розрізнених об'єктів нерухомості й транспорту.
Тому ФДМУ провів юридичну процедуру зведення всіх складових в один майновий комплекс. Саме її завершення й відкриває шлях до аукціону.
Що являє собою МГЗ
Миколаївський глиноземний завод — найбільше в Україні та одне з найбільших у Європі підприємств кольорової металургії. Виробничі потужності в рази перекривають внутрішні потреби країни в глиноземі та гідроксиді алюмінію, тож продукція йде переважно на експорт і приносить валютні надходження.
Історія підприємства починається з наказу міністерства кольорової металургії СРСР від 6 червня 1977 року № 248 про створення заводу.
Скільки коштує лот і коли аукціон
Стартова ціна, за якою планують продати МГЗ, — 6,27 мільярда гривень. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха розраховує вивести об'єкт на прозорий аукціон у третьому кварталі 2026 року.
Завод входить до графіка підготовки до великої приватизації на 2026 рік, який містить сім ключових активів і родовищ корисних копалин для передачі інвесторам через відкриті аукціони. Поруч у переліку — Одеський припортовий завод. Механіку таких торгів ми розбирали в матеріалі про відновлення великої приватизації та зміну структури ФДМУ.
Черга санкційних активів
Окремо діє затверджений Кабінетом Міністрів графік продажу санкційних активів — він охоплює 26 об'єктів по всій державі. Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко назвала ті, що підуть на торги першими:
- торговий центр «Оушен Плаза» (ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь»);
- ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»;
- готель у Буковелі ТОВ «АМСТЕЛ-СКІ»;
- ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат».
Якого інвестора шукає держава
Позиція ФДМУ щодо покупця сформульована прямо. Наталуха заявив, що для МГЗ потрібен зовнішній інвестор, здатний не надто зважати на воєнні ризики — той, чий прапор і громадянство самі по собі гарантують безпеку активу.
Логіка зрозуміла: завод розташований у прифронтовому регіоні, і для внутрішнього інвестора це ризик, який важко перекрити прибутковістю. Іноземна юрисдикція власника працює як додатковий захист.
Цей самий підхід ФДМУ застосовує й до Одеського припортового заводу — обидва об'єкти позиціонують для інвестора з «сильним прапором».
Що це означає для ринку приватизації
Продаж МГЗ стане індикатором для всієї великої приватизації. Якщо аукціон із таким лотом відбудеться й дасть конкуренцію, це підтвердить, що держава здатна продавати великі промислові активи навіть у воєнних умовах.
Слідкувати за оголошенням торгів варто через систему «Прозорро.Продажі» — саме там проходять приватизаційні аукціони. Учасникам великої приватизації знадобиться підготовка документів заздалегідь: вимоги до покупців таких об'єктів суттєво жорсткіші, ніж у малій приватизації.
