Закон №2468-ІХ набув чинності у серпні цього року. Норми цього закону встановлюють порядок, у якому приватизують невеликі об’єкти.
Нагадаємо, що шляхом малої приватизації продаються земельні ділянки, будівлі, єдині майнові комплекси та/чи їхні частини, а також акції, якими володіють підприємства комунальної або державної форми власності. Ціна лотів, які реалізують, не може бути більшою за чверть мільярда гривень. Треба зауважити, що у разі, якщо держава володіє більш як 50% майна, нерухомості або майнового комплексу, такі об’єкти реалізовуються виключно в електронній торговельній системі «Прозорро.Продажі».
Продаж майна здійснюється шляхом проведення трьох аукціонів. Другий та третій аукціони оголошуються автоматично, однак тільки у разі якщо не відбулося проведення попереднього.
За словами Максима Тютюнникова, голови правління Асоціації представників малого й середнього бізнесу, перші торги розпочинаються з повної початкової вартості, яка була визначена приватизаційним органом при оприлюдненні оголошення. Торги мають 3 раунди. В кожному з раундів учасники, дотримуючись черги, пропонують свої ставки. Ставки реєструються згідно з рейтингом, що формується за критерієм вартості. Переможець визначається системою автоматично — це учасник, цінова пропозиція якого виявилася найбільшою. Далі система формує протокол торгів. Переможцю необхідно упродовж 25 робочих днів з дні складання протоколу внести кошти за об’єкт, ціна якого визначається за підсумками торгів. Після сплати за лот з переможцем укладуть угоду купівлі-продажу.
Якщо зміни, то позитивні
Згідно зі статистичними даними Міністерства економіки, з 19.09.2022 по 18.10.2022 було проведено 16 торгів з малої приватизації, на яких реалізували лоти, загальна сума яких склала більш як 920 мільйонів гривень. Ця сума перевищує загальну стартову вартість на 248%. Можна зробити висновок щодо зацікавленості інвесторів та їхньої готовності відновлювати, а також оновлювати промислові та інші об’єкти, які належать комунальним та державним підприємствам.
Іван Нікітченко, директор «Crane IP Law Firm», вважає, що сектор малої приватизації не зазнав кардинальних змін після ухвалення зазначеного закону. У липні уряд проголосував за внесення змін до ЗУ «Про приватизацію державного та комунального майна». Змінилися особливості проведення приватизації на період дії правового режиму воєнного стану: наразі забороняється проводити торги з реалізації лотів великої приватизації, а також продаж майна у зоні активних бойових дій або поруч з нею.
Враховуючи успішно проведені аукціони, можна зауважити, що приватизаційний сектор поки не мав критичних ускладнень. Пан Тютюнников відмічає зручність оновленої процедури, а також перевагу електронних аукціонів, яка полягає у зниженні виникнення корупційних ризиків.
На думку пана Нікітченка, прозорим можуть бути не тільки торги, але й тендери. Однак проводити тендери складніше та довше, тож малу приватизацію краще проводити шляхом електронних аукціонів, на яких швидко продаються невеликі об’єкти, але у великій кількості. Вони мають прийнятні ціни, а вимоги щодо цільового використання майна висуваються зрідка. Якщо говорити про велику приватизацію, то тут вже можна проводити тендер.
Окрім швидкості аукціонів варто виділити можливість проводити їх з великою кількістю учасників, а також оперативність визначення ринкової вартості об’єкта та публічність учасників з їхніми пропозиціями.
Що здебільшого купують на аукціонах
Приватизація яких державних та комунальних підприємств здебільшого відбувається протягом дії правового режиму воєнного стану?
За словами пана Тютюнникова, покупців найбільше приваблюють виробництва держпідприємства «Укрспирт». На перших приватизаційних торгах здійснили продаж майна одного зі спиртових підприємств — спиртзаводу у селі Кобиловолоки. Кінцева вартість перевищила початкову майже у три рази.
На других електронних торгах здійснили продаж Марилівського спиртового заводу. Ціна продажу теж була втричі більшою за початкову, а це свідчить про те, що інвестори зацікавлені у вкладенні коштів у спиртове виробництво.
Також учасники аукціонів зацікавлені у придбанні звичайного нежитлового майна. Аукціон з продажу нежитлового приміщення, яке розташовується в Розсошенцях Полтавської області, налічував 44 учасники.
Пан Нікітченко зауважує, що непрацюючі держпідприємства в індустріальних районах також цікавлять інвесторів.
Багато років цими приміщеннями не користувалися, вони руйнувалися та були збитковими. Це й бази відпочинку, й санаторій, які розташовуються на привабливих ділянках землі.
Асоціація представників малого й середнього бізнесу вважає, що інвестори не мають великого інтересу до державних підприємств Національної академії наук України, адже будівлі перебувають не в найкращому матеріально-технічному стані. Також однією з причин низької зацікавленості називають збитковість й необхідність вкладати значні кошти у таке майно.
Приватизація попри все
Сектор малої приватизації зазнав деяких змін після початку повномасштабної війни.
За словами Максима Тютюнникова, економіка нашої країни стикається з небаченими складнощами, тож проводити малу приватизацію зараз доцільно. Уряд оновив деякі приватизаційні механізми з урахуванням наявних помилок: скоротив терміни деяких процедур, а також збільшив цифровізацію. До внесення змін переможець сплачував за лот після укладання угоди купівлі-продажу, через що приватизаційний сектор стикався зі зловживаннями та оскарженнями, а це призводило до блокування проведення наступних торгів. Однак після того, як була запроваджена попередня сплата за лот, вдалося нівелювати виникнення зазначених ризиків.
На думку пана Нікітченка, головна помилка малої приватизації у тому, що її не проводили. Громадяни багатьох українських міст можуть бачити безліч підприємств у промислових районах, які давно не працюють, а споруди приходять у занедбаний стан.
Тому проведення малої приватизації — це саме те, що дасть «друге дихання» багатьом непрацюючим підприємствам, а також можливості для українського бізнесу розвиватися та розширяти свої виробничі потужності.
