Достеменно складно встановити, коли саме у практиці здійснення публічних закупівель з’явився такий документ, як «протокол про допущення технічної або механічної помилки». Водночас сьогодні його доволі часто використовують замовники у спробі зафіксувати допущені неточності під час проведення процедур закупівель.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», протокол уповноваженої особи є документом, яким оформлюється прийняте нею рішення щодо здійснення закупівлі. У цьому контексті логічно виникає питання: яке саме рішення фіксується протоколом про допущення технічної або механічної помилки?
Очевидно, що жодного управлінського рішення такий протокол не містить. За своїм змістом він радше виглядає як повідомлення уповноваженої особи невизначеному колу осіб про факт допущення помилки під час проведення закупівлі. Принципи відкритості та прозорості у сфері публічних закупівель, безумовно, мають важливе значення. Водночас постає інше питання: чи має такий протокол будь-яку юридичну силу та чи здатен він убезпечити уповноважену особу від відповідальності.
Відповідь на це питання була предметом аналізу судової практики, за результатами якого сформовано відповідні висновки.
Під час судового розгляду було встановлено, що Північно-східним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг публічної закупівлі робіт «Капітальний ремонт асфальтобетонного покриття внутрішньоквартального проїзду (благоустрій) за адресою: АДРЕСА-1», код за ДК 021:2015 — 45233000-9 «Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг».
За результатами проведеного моніторингу було складено та оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу відповідний висновок про результати моніторингу закупівлі.
У цьому висновку зазначено, що згідно з вимогами Додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Технічна специфікація» тендерної документації, для підтвердження відповідності учасника встановленим технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі необхідно було надати визначений перелік документів.
Зокрема, документацією передбачалося, що для підтвердження інформації, наведеної у довідці щодо наявності або залучення лабораторії, учасник повинен подати копію договору про залучення сторонньої вимірювальної лабораторії з усіма додатками, які є його невід’ємними частинами, а також атестат про акредитацію або свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 1001:2015, чинне на дату розкриття тендерних пропозицій.
Водночас у складі тендерної пропозиції учасника було оприлюднено файл, що містив Свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 від 14 грудня 2021 року № 01-0145/2021.
Таким чином, учасником подано свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005, тоді як тендерною документацією чітко вимагалося надання атестата про акредитацію або свідоцтва про відповідність вимогам ДСТУ ISO 1001:2015.
У подальшому Північно-східний офіс Держаудитслужби через електронну систему закупівель направив Замовнику запит із вимогою надати пояснення щодо виявлених невідповідностей. У відповідь було повідомлено, що під час оприлюднення закупівлі в електронній системі у Додатку № 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Технічна специфікація» Замовником допущено технічну (механічну) помилку.
Зокрема, зазначалося, що було помилково вказано номер стандарту ДСТУ для свідоцтва про відповідність системи вимірювань вимогам «ДСТУ ISO 1001:2015», який фактично не існує. При цьому Замовник вказав, що коректним є свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 1001:2005. Як пояснювалося, виявлення цієї технічної помилки відбулося під час розкриття цінових пропозицій, у зв’язку з чим у день розкриття тендерних пропозицій було складено відповідний протокол про технічну (механічну) помилку.
До наданих пояснень Замовник додав протокол, у якому зазначив, що уповноваженою особою під час проведення закупівлі було виявлено технічну (механічну, формальну) помилку, допущену при внесенні інформації про закупівлю. Йшлося про те, що в Додатку № 3 до тендерної документації було некоректно зазначено стандарт «ДСТУ ISO 1001:2015», якого в реальності не існує, тоді як правильним слід вважати «ДСТУ ISO 1001:2005». У зв’язку з цим у протоколі зазначалося, що необхідно вважати дійсними вимоги саме стандарту ДСТУ ISO 1001:2005.
Разом із тим з матеріалів справи вбачається, що учасник у складі тендерної пропозиції оприлюднив Свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005.
Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на те, що надані Замовником пояснення не спростовують порушень, встановлених органом державного фінансового контролю. Суд зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація є сукупністю умов проведення тендеру, яка розробляється та затверджується замовником і підлягає обов’язковому оприлюдненню для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію та вимоги, наявність яких передбачена законодавством і які замовник вважає за необхідне включити до такої документації.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, тендерна документація формується замовником з урахуванням вимог статті 22 Закону та положень цих Особливостей.
Крім того, пунктом 54 Особливостей передбачено право Замовника за власною ініціативою, у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження, вносити зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів.
Із пояснень Замовника вбачається, що зазначений у тендерній документації стандарт ДСТУ ISO 1001:2015 фактично не існує. Водночас відповідні зміни до тендерної документації внесені не були. За таких обставин колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку тендерна документація не може вважатися такою, що відповідає вимогам абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу першого пункту 28 Особливостей.
Висновки
Судова практика свідчить, що складення протоколу про допущення технічної або механічної помилки не усуває допущених порушень та не звільняє уповноважених осіб від відповідальності.
