Після набрання чинності Законом №4824-IX в Україні змінилися правила оформлення окремих майнових правочинів, що стосуються спільної власності подружжя та передачі майна дітям.
Нові положення одночасно посилюють вимоги до оформлення згоди одного з подружжя на розпорядження спільним майном та спрощують процедури безоплатної передачі майна дітям.
Однією з ключових змін стало оновлення статті 65 Сімейного кодексу України, яка регулює порядок розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя.
Відтепер згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації, повинна оформлюватися виключно як нотаріально посвідчений документ.
Раніше в багатьох випадках використовувалася заява із нотаріально засвідченим підписом. Тепер законодавство передбачає оформлення саме нотаріально посвідченої згоди.
Законодавець привів положення Сімейного кодексу України у відповідність до вимог Цивільного кодексу України.
Цивільний кодекс встановлює, що під час розпорядження спільним майном співвласників згода має бути оформлена письмово та посвідчена нотаріусом у випадках, коли сам договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації.
Сімейний кодекс України передбачає, що розпорядження майном, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, здійснюється за спільною згодою чоловіка та дружини.
Якщо договір укладається одним із подружжя, закон виходить із припущення, що згода другого з подружжя була надана.
Водночас такий правочин може бути оскаржений у судовому порядку, якщо він був укладений без фактичної згоди другого з подружжя та не належить до дрібних побутових правочинів.
Якщо вимога щодо нотаріального посвідчення одностороннього правочину не дотримана, такий правочин є нікчемним.
Заяви про згоду одного з подружжя, на яких справжність підпису була засвідчена відповідно до правил, що діяли до 25 травня 2026 року, залишаються чинними для тих правочинів, для яких вони були видані.
Під час нотаріального посвідчення згоди нотаріус перевіряє всі юридично значимі обставини, які можуть впливати на дійсність документа та повноваження сторін.
Після перевірки згода оформлюється як нотаріально посвідчений правочин, підписується заявником та реєструється у встановленому порядку.
Детальніше про оформлення прав на нерухомість читайте у статті право власності на нерухомість.
Розірвання шлюбу саме по собі не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу.
Тому навіть після розлучення для продажу, дарування або іншого розпорядження таким майном необхідна згода колишнього чоловіка або дружини.
Після набрання чинності Законом №4824-IX така згода також повинна бути нотаріально посвідченою.
Відтепер у випадках безоплатного набуття майна дитиною дозвіл органу опіки та піклування більше не потрібен.
Це стосується таких об'єктів:
Наприклад, подарувати дитині квартиру або автомобіль тепер можна без попереднього дозволу органу опіки та піклування.
Малолітні діти мають часткову цивільну дієздатність, тому договори від їхнього імені укладають батьки або інші законні представники.
Для цього необхідна нотаріально посвідчена згода другого з батьків.
Неповнолітні можуть особисто брати участь у підписанні договорів за згодою батьків або законних представників.
Якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, така згода також повинна бути нотаріально посвідченою.
Попри спрощення процедур отримання майна дітьми, дозвіл органу опіки та піклування залишається обов'язковим у випадках відчуження майна дитини.
Таким чином держава продовжує контролювати ситуації, коли дитина може втратити право власності на належне їй майно.
Також рекомендуємо ознайомитися зі статтями прописка без згоди власника та як перевірити кому належить квартира.
Закон №4824-IX посилив вимоги до оформлення згоди подружжя на розпорядження спільним майном та запровадив обов’язкове нотаріальне посвідчення такої згоди. Одночасно закон спростив окремі процедури безоплатної передачі майна дітям, скасувавши необхідність отримання дозволу органу опіки у визначених випадках.